Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « ДАВНІ ІСТОРИКИ ПРО ДУНАЙ» (ID:10468)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       20 стр.
Размер в архиве:   58 кб.













САРМАТИ У ПОНИЗЗІ ДУНАЮ






Вже в кінці I ст. до н. е. у пониззі Дунаю з’являються сармати1. Сарматів, як основних жителів цієї території
відмічають у своїх працях такі великі римські історики як Корнелій Тацит, Пліній Старший, Діон Касій.



Яскраву картину сурової зовнішності сарматського воїна зобразив у своїх поемах вигнанець на дикі береги Істру,
Імператором Августом у колоніальне містечко Томи, (нині м. Констанца в Румунії), давньогрецький поет Публій
Овідій Назон. Він називав степові далечіні за Дунаєм країною "темної ночі", "непізнаним краєм".



Найбільшого розквіту сармацька культура у степовому Північно-Західному Причорномор’ї досягає у другій половині
II – першій половині III ст. н. е., що було пов’язано зі стабільним політичним становищем в регіоні. У цей
період сармати повністю закріпляються на цих землях, встановлюють міцні зв’язки з місцевим населенням й
племенами суміжних районів, але йдуть з пониззя Дунаю під натиском грізних гунів.



Найбільш досконало вивчили течії Дунаю давні римляни. Вони побудували на берегах ріки десятки укріплень,
проклали дороги, створили річний флот. І Дунай став ожвавленим торгівельним шляхом. У російському літопису
часів київського князя Святослава говориться, що тут "«...вся благая сходятся: от грек злато, паволоки, вина и
овощеве разноличные, из чех же, из угор серебро и комони, из Руси же скора и воск, мед и челядь».



«Вся благая» розпалювала апетити багатьох владарів. Сюди спрямовували свої війська перський царь Дарій та
Олександр Македонський, римські імператори і хан Батий. Просувались вздовж Дунаю загони хрестоносців.






_______________



1Дзыговский А. Н. Сарматы на Западе Причерноморских степей в I – IV вв. н. е. – Одесса, 1992. – С. 23.






Майже три століття владаркою Нижнього та Середнього Дунаю була Отоманська імперія.






5. ПРИХІД РИМЛЯН






Приєднання до Римської імперії земель вздовж Дунаю супроводжується створенням цілої системи оборонних
споруджень, які б мали захистити нові провінції від нападу з півночі й північного-сходу. Ділянка лімесу, яка
входила до складу провінції Нижня Мезія1, за своєю довжиною перевищувала розміри дунайського кордону якоїсь з
інших римських провінцій на Дунаї.



Важливість цієї ділянки для імперії полягала вже в тім, що віна не тільки зберігала у руках римлян більшу
частину цієї найважливішої водяної артерії Європи, але й забезпечувала вихід до Чорного моря. Крім того, це
була одна з найбезпокійніших ділянок лімесу – на допомогу місцевим племенам раз у раз приходили їх задунайські
союзники.



Фортифікаційна система Нижньодунайського лімесу з I по сер. III ст. н. е. притерпіває ряд змін в залежності
від тої чи іншої політичної ситуації й насамперед в залежності від взаємовідносин Римської імперії з сусідніми
племенами. На першому етапі свого існування – це ланцюг великих й маленьких земляних лагерів уздовж Дунаю,
котрі поступово, впродовж найближчих десятиліть, замінюються на камінні.



Вони захищають стратегічно важливі пункти – найважливіші дунайські переправи й перехрестя шляхів сполучення.






_______________



1Бондарь Р. Д. О Дунайском Лимесе Провинции Нижняя Мезия. - Одесса, 1992. – С. 28.






загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel