Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « В чому полягає історичне значення творчості Т.Г. Шевченко» (ID:10425)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       3 стр.
Размер в архиве:   14 кб.


Висновок

Таким чином, революція мала важливі наслідки для населення Західної України. Найголовнішим з них було
скасування кріпацтва. Аграрна реформа, попри її грабіжницький характер, все ж сприяла розвиткові
капіталістичних відносин. Важливим було й піднесення національно-визвольної боротьби народу, зближення
українців Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття.


3. Доведіть зростання міжнародного авторитету України в 90-х роках

Основні засади зовнішньої політики Української держави були закладені ще Декларацією про державний суверенітет
України (липень 1990 p.), у якій визначено демократичний і миролюбний зовнішньополітичний курс. Декларовані
принципи набули більш реального змісту після проголошення незалежності та розпаду СРСР. Починається якісно
новий етап зовнішньополітичної діяльності України. Перед нею на міжнародній арені відкривається потенційна
можливість перетворитись із об'єкта геополітики на реального повноцінного суб'єкта, що самостійно вирішує
власну долю.

Відправним моментом у процесі переходу зовнішньополітичної діяльності республіки на засади самостійності та
рівноправності у міжнародних відносинах стало визнання України державами світового співтовариства. Для
обґрунтування власної чіткої лінії України на міжнародній арені 2 липня 1993 року Верховна Рада республіки
схвалила "Основні напрями зовнішньої політики України". Цей документ визначив базові національні інтереси
України і завдання її зовнішньої політики, містив засади, на яких реалізовувалася зовнішньополітична
діяльність нашої держави.

Зовнішня політика України спрямовувалася на утвердження і розвиток України як незалежної демократичної
держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності
держави та недоторканості її кордонів; входження національного господарства до світової економічної системи
для його повноцінного економічного розвитку, підвищення добробуту народу; захист прав та інтересів громадян
України, її юридичних осіб за кордоном, створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями і
вихідцями з України; розповсюдження у світі іміджу України як надійного і передбачуваного партнера.

Важливим моментом у процесі формування концепції зовнішньополітичного курсу стало прийняття нової Конституції
України, яка юридичне закріпила основні принципи зовнішньополітичної діяльності, спрямовані на забезпечення
національних інтересів і безпеки нашої держави.

Отже, протягом 1991—1998 pp. активно тривало вироблення концепції зовнішньополітичного курсу незалежної
України. На першому етапі її формування (1991—1994 pp.) в його основу хоча і було покладено принцип "балансу
інтересів", але перевага надавалася швидкій інтеграції в європейські структури. З 1994 p. у
зовнішньополітичному курсі відбулися значні зміни, розставлені нові акценти у пріоритетах. Базовими принципами
модифікації було проголошено виваженість, прагматизм, раціональність, професіоналізм. В основу
зовнішньополітичної моделі України покладено концепцію "мосту між Заходом і Сходом".

Вирішення проблеми ядерного роззброєння на початку 90-хІ років стало для України своєрідним ключем, яким можна
було відімкнути двері у західний світ. Але цілком закономірно, що, відмовившись від успадкованого ядерного
потенціалу, Україна чекала від світового співтовариства твердих гарантій своєї безпеки і територіальної
цілісності. Спочатку були підписані угода СНД з питань ядерних озброєнь (грудень 1991 p.) та Лісабонський
протокол (травень 1992 p.).

У січні 1994 p. під час зустрічі у Москві президентів США, Росії та України було підписано тристоронню заяву,
відповідно до якої Україні мали компенсувати вартість високозбагаченого урану, що містився в ядерних ракетах,
розташованих на її території. Крім того, керівництво США і Росії пообіцяло надати Україні гарантії безпеки,
як тільки-но вона завершить процес ядерного роззброєння та стане учасником договору про нерозповсюдження
ядерної зброї. У 1996 p. Україна виконала взяте зобов'язання — вивезла і знищила третій за розмірами ядерний
арсенал світу, що стало важливим фактором стабілізації та безпеки для країн європейського континенту.

Все це спричинило своєрідний перелом у ставленні світового співтовариства до України. Про реальність суттєвих
змін свідчить розгортання таких процесів та тенденцій на міжнародній арені:

1. Інтенсивна інтеграція у світові, насамперед європейські політичні та економічні структури.

2. Налагодження регулярного політичного діалогу з США, що відповідає рівню стратегічного партнерства.

3. Активізація двостороннього співробітництва із західними державами.

4. Зміцнення зв’язків з НАТО.


Висновок

Отже, західний напрям зовнішньополітичної діяльності став одним із пріоритетних для незалежної України.
Українська дипломатія намагалася розширенням політичного діалогу і співробітництва на дво- і багатосторонній
основі створити ґрунт для швидкої інтеграції нашої держави до європейських структур. Однак на заваді
реалізації цих планів стали різний рівень розвитку України і західноєвропейських держав, нестабільність
української економіки, намагання Росії зберегти Україну в орбіті свого впливу, існування потужного
українського ядерного потенціалу, що дістався у спадок від СРСР тощо. Зміна акцентів у зовнішній політиці та
вирішення проблеми ядерного роззброєння дали змогу Україні інтенсифікувати процес інтеграції у світові,
насамперед європейські, структури, налагодити регулярний політичний діалог із США, активізувати двостороннє
співробітництво із західними державами, зміцнити зв'язки з НАТО. Ці процеси створили підґрунтя для
поступового перетворення України з пасивного об'єкта на активний суб'єкт міжнародних відносин.



Література


Бойко О. Історія України. – К., 1999.

Король В. Історія України. – К., 1999.

Степанишин Б. Тарас Шевченко. – К., 2000.



12






загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel