Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Еволюція людини.» (ID:10390)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   128 кб.

Немає гарантії того, що високоактивні РАВ не влучать у екосферу через тисячі років після їхнього поховання у
глибоких геологічних формаціях, стабільних у даний момент часу. Справді, такої гарантії з урахуванням
не-передбачуваних катаклізмів у земній корі ніхто дати не може.

Якщо в далекому майбутньому поховані на глибині декількох кілометрів РАВ почнуть, внаслідок втрати їхньої
герметизації, просочуватися в атмосферу, це виявиться тривалим процесом, розтягнутим на багато століть або
тисячоліть, що призведе до поступового зростання радіаційного фону поблизу місць поховання. Це буде повільним
еволюційним процесом, і організм людини зможе пристосуватися до підвищеного радіаційного фону. Можна
відзначити, що у цей час природний фон поблизу деяких родовищ уранових руд у декілька разів перевищує
середньофонові значення. Хоча немає даних про те, що це позначається на здоров’ї мешкаючого там населення.

Значним джерелом радіаційного забруднення являються теплові електростанції. Підраховано, що внаслідок
спалювання тисяч тон вугілля та нафти в атмосферу викидається більше радіоактивних елементів (вони існують у
вигляді вкраплень у паливі) ніж внаслідок нормальної роботи АЕС. Проте на АЕС можуть траплятися аварії, які є
одним з найбільших джерел радіаційного забруднення.

За 30 років існування АЕС трапилися три великі ядерні катастрофи. В 1957 році у Великобританії сталася аварія
реактора з викидом радіоактивних продуктів поділу. В 1979 році на АЕС «Пусі» у США стався вибух і витекла
велика кількість радіоактивної води. І, нарешті, в 1986 році прогриміла на весь світ катастрофа на
Чорнобильській АЕС.

Щорічно у світі відбувається в середньому 45 пожеж на АЕС. Лише в США за 10 років трапилося 169 аварій, різних
за масштабами. Мабуть, не треба доводити, що абсолютної гарантії безаварійної роботи будь-якої техніки не
існує. Та коли ми маємо справу з АЕС, ціна цих можливих аварій для екології зростає непомірне. Самі
вчені-ядерники визнають, що безаварійну роботу АЕС забезпечити неможливо.

Унаслідок аварій на АЕС у навколишнє середовище надійшла велика кількість радіоактивних речовин, причому
таких, яких у біосфері раніше не було й до яких живі організми зовсім не пристосовані. Лише за офіційними,
можливо, заниженими даними, внаслідок аварії четвертого блоку Чорнобильської АЕС в атмосферу було викинуто 63
кілограми надзвичайно високорадіоактивних речовин.

Під час аварії в Чорнобилі в атмосферу надійшло близько 450 типів радіонуклідів. З них основну кількість
становив короткоживучий ізотоп йоду-131 (80-90% радіоактивності в перші дні аварії). Поступово
радіоактивність знижувалася, короткоживучі ізотопи розпадалися, але залишилися цезій-137 і стронцій-90. Крім
того, було викинуто також багато трансуранових елементів: плутонію, америцію й деяких інших. Особливістю
Чорнобильської аварії була висока температура (горів графіт). Це призвело до того, що в повітря викидався
радіоактивний аерозоль - надзвичайно дрібні частинки оксидів і карбідів. Вони активно прилипали до поверхні
листків рослин, накопичувалися в лісовій підстилці з опалої хвої. Вітер і вода переносили їх з місця на
місце. Врешті-решт вони потрапили в організми тварин і людей,

Катастрофа на Чорнобильській АЕС перетворила державу на зону екологічної біди. В довкілля було викинуто
близько 1 млрд. кюрі різних радіонуклідів. У вигляді найдрібніших частинок у повітря потрапили двооксид
урану, радіонукліди йоду-131, плуто-нію-139, цезію-137, стронцію-90 та інших елементів. Забрудненими
виявилися цілі області України:

Київська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська, Вінницька, Черкаська та інші. Потрапили радіонукліди і в
річку Дніпро - основне джерело питної води для 35 млн. жителів України. Забрудненість Київського водосховища
становить нині 7200 кюрі, Канівського - 2200, Кременчуцького - 300 кюрі. Зростання кількості радіоактивного
цезію досягає 40% на рік.

Глобальний радіаційний внесок атомної енергетики на всіх етапах ядерного паливного циклу в нинішній час
становить близько 0,1% природного тла й не перевищить 1% навіть при найінтенсивнішому її розвитку в
майбутньому. Щоправда, за останні 40-50 років сам глобальний рівень природного тла в результаті техногенного
впливу людини зріс на 60-70%, але це пов'язано із випробовуваннями ядерної зброї в атмосфері, використанням
нових будівельних матеріалів і добрив, проведенням масових медичних обстежень та ін. Слід відмітити ще одне
джерело радіаційного забруднення, розміщене на Україні Саркофаг (об’єкт “Укриття” на Чорнобильській АЕС.
Справа в тому, що через щілини та вентиляційні отвори Саркофаг постійно “постачає в навколишнє середовище
радіоактивні речовини.

За останніми даними, середньорічна концентрація активності у повітрі для основних радіонуклідів у ближній
3-кіломет-ровій зоні ОУ за рахунок викидів з вентиляційної труби та щілин і дірок ОУ становила (Кюрі/кв км):
цезію-137 — 5,6• 10-18 або 2,5 • 10-4 ДК (допустима концентрація для категорії «Б»—окремих осіб з населення —
відповідно до чинних НРБ); стронцію-90 — 4,4-10-18 (9,3 • 10-4 ДК); суми ізотопів плутонію і амерцію-241 —
1,3-10-19 (1,1 –10-4ДКр). Верхня межа винесення радіоактивності по сумі ізотопів цезію-137, церію-144 та
плутонієвих ізотопів за період 1990-1997 рр. не перевищувала 20 мКюрі/міс. Разом з тим сумарна концентрація
радіонуклідів у повітряних потоках з ОУ лежить у межах 1 -5 гранично допустимих концентрацій для суміші
радіонуклідів у цих потоках, склад якої частково відомий.

За даними МНТЦ «Укриття», уже зараз небезпека, пов'язана із забрудненням атмосфери в 3-кілометровій зоні ОУ,
в основному визначається викидами альфа-випромінюючих радіонуклідів плутонію і америцію, а ризик від
технологічних викидів ЧАЕС мізерний порівняно з викидом з венттруби та щілин ОУ. Ще на порядок більший ризик,
обумовлений вітровим виносом радіонуклідів з поверхні ґрунту.

Згідно з результатами досліджень Інституту геологічних наук НАНУ, у ближній зоні ЧАЕС ґрунтові води забруднені
стронцієм-90 і цезієм-137 повсюдно. Найбільші концентрації спостерігалися біля ОУ. Середні та максимальні
значення концентрації у ґрунтовій вод на глибині 7 м від їхнього рівня по стронцію-90 відповідно 5-10 і 3600
Бк/л, те саме по цезію-137.

Всі вище перелічені чинники становлять загрозу навколишньому середовищу, а, отже, і самому існуванню людини.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Лях В.В. Чи виживе людство у ХХІ столітті?\\ Пульсар, №8, 1999, ст.41-44.

Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: “Світ”,1990, 359 с.

Розміщення продуктивних сил України. Ред. Є.П.Качана. К.:”Вища школа”, 1999, 375 с.

Трофеминко А.П. Порівняльний аналіз екологічного впливу атомних і теплових станцій, а також інших джерел
енергії\\ Пульсар, №1, 1998, ст. 55-57.



21







загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel