Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Київський національний університет – центр освіти і культури » (ID:10282)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       13 стр.
Размер в архиве:   165 кб.

У 1833 році 31 жовтня Микола І написав резолюцію про свою

Згоду на відкриття в Києві університету в складі двох факультетів: філософського та юридичного. Для
університету, говорилось в указі, обрано місто Київ, “...з давніх літ до заснування університету призначене,
рівно дорогоцінне для всієї Росії, як колиска святої віри наших предків і разом з тим перший свідок
громадянської їх самобутності...”

ЦДІАЛ, ф.744. Высочайшие указы, рескрипты и наипреданейшие доклады по министерству народного просвещения
(коллекция), оп.1. 1833 р., спр.1003, арк.6.

.

Київський університет заснувався в складі двох факультетів: філософського та юридичного. Перший мав два
відділи: історико-філологічний і фізико-математичний. Відкриття в університеті медичного факультету
відкладалось на невизначений час. Університет призначався для жителів (тобто дворян) Київської, Волинської та
Подільської губернії. Згодом був підписаний Миколою І тимчасовий статут на 4 роки . За цим статутом 1833 р.
Київський університет підлягав владі не лише міністра народної освіти, але й попечителя округу, який вважався
“начальником університету”. Внутрішнє управління університету належило Раді під головуванням ректора при
особистому нагляді попечителя. Рада складалась із ординарних і екстраординарних професорів.

Ректор обирався на 2 роки радою університету і затверджувався царем. На випадок відсутності ректора обирався
щорічно проректор із числа членів Ради; він затверджувався міністром.

Професори і ад’юнкти (помічники професорів) обиралися Радою і затверджувались міністром, який, крім того,
мав право призначити професорів і ад’юнктів на вакантні посади. Лектори мов і вчителі мистецтв обирались Радою
і затверджувались на посадах попечителем.

Рада університетів щорічно обирала деканів факультетів, яких потім затверджував міністр.

В університеті встановлювався чотирирічний строк навчання.

Складалися вступні іспити, по закінченню курсу та перед закінченням університету. Крім студентів які вчилися
за власні кошти, в університеті передбачалось навчання 50 осіб на казенний кошт. Останні після закінчення
навчання повинні були прослужити 6 років за призначенням уряду вчителями і чиновниками.

15 липня 1834 року відбувся урочистий акт відкриття “університету святого Володимира”. В Печерській лаврі була
відслужена “божественна літургія”, після чого всі присутні повернулись в знятий для університету будинок на
Печерську

Торжественное открытие университета святого Владимира в Киеве // Журнал Министерства народного просвещения.
– 1834. – Ч.3. – С.305.

.

Київський університет був шостим університетом в царській Росії.

За планами царського міністра освіти гр.Уварові Київський університет святого Володимира покликаний “служити
з’єднанню польського юнацтва з російським у Києві, цьому колись першопристольному місті Росії, ґрунтовному
вивченню російської мови і словесності, знайомству з установами російськими”

Рождественский С.В. Исторический обзор деятельности министерства народного просвещения. – СПб., 1910. –
С.108.

.

Царизм намагався зробити цей вищий учбовий заклад своєю “розумовою фортецею”, оплотом монархічних ідей і
русифікації неруських народів. Однак, всупереч цим планам Київський університет став одним з крупних центрів
науки і осередком революційновизвольного руху на Україні.

У 1834 році в університет було зараховано 62 студенти, з них 28 православних (росіян і українців) та 34
католики і уніати (в основному поляки), 57 студентів належали до дворянства.

До 60-х років перше місце серед київського студентства щодо чисельності посідали поляки – уродженці
Правобережної України.

На другому місці були українці Лівобережжя. Українці і росіяни переважали на історико-філологічному і
юридичному факультетах, поляки - на фізико-математичному і медичному (після його відкриття). Переважна
більшість належала до дворян

Владимирский-Буданов М.Ф. История императорского университета святого Владимира. – К., 1884. – Т.1. – С.142.

.

Перший попечитель округу фон Брадке вважав, що вченість і спеціалізм – розкіш для університету, його
завдання підготовка енциклопедично освічених і відданих російському урядові вчителів та чиновників. Студенти
повинні були обов’язково слухати богослов’я, церковну історію, церковне право.

У травні 1837 року стало відомо, що серед студентів розповсюджувались польські рукописи і книги революційного
змісту.

Після арешту, віддання в солдати та позбавлення дворянства певної групи студентів, в березні 1839 року
відбулось закриття університету.

У вересні, 1839 року університет відкрився вдруге. Станом на 1 серпня студентів налічувалось 58. Університет
втратив половину своїх викладачів; йому приходилося знову починати свою діяльність в надзвичайно складних
умовах. Звільнені професори-поляки, замінювались іншими, в основному німцями.

“З 1839 року, - згадував Стрелецький, - були запроваджені нові дисциплінарні правила...Вся адміністративна
діяльність була спрямована для покращеного зовнішнього вигляду студентів: стргли, голили, одягали за формою і
по можливості прагнули надати всім пристойного одноманітного зовнішнього вигляду”

Селецкий П.Д. Записки. – К., 1861. – Ч.1. – С.42.

.

Царизм робив все для того, щоб закрити доступ в університет недворянам. У зв’язку з цією політикою за
1838-1842 роки університет закінчило всього 105 чоловік.

В 1837 році в урочистій обстановці відбулася закладка університетського будинку. Під закладні камені були
покладені платинова медаль з зображенням на одному боці Миколи 1, а на другому - Христа в сяйві і з написом:
“Во свете Твоем узрим свет!”, мідна дошка, монети, камінь з фундаменту Десятинної церкви

О заложении университета святого Владимира в Киеве // Журнал министерства народного просвещения. – 1837. –
Ч.15. – С.394.

.

Під керівництвом В.І.Верстті в 1838 – 1842 рр було споруджено величезний університетський будинок. Поряд з
будинком було закладено ботанічний сад.

В 1842 р. був прийнятий новий статут, який надавав студенту деяку академічну свободу. Була збільшена кількість
кафедр. Але довгі роки ряд кафедр залишався без викладачів.

В 1841 р. був відкритий медичний факультет. З перших десяти професорів-медиків Київського університету шість
захистили докторські десертації і проходили наукову підготовку в Державному університеті в той час, коли там
працював великий російський хірург і анатом М.І.Пирогов

Сто лет Киевского мединститута (1841-1941). – К., 1947. – С.18.

.

Учнем М.І.Пирогова був В.О.Караваєв – перший професор і декан медичного факультету Київського університету.


1.3. Київський університет у ХХ столітті

Початок ХХ століття був відзначений насамперед кількісним збільшенням навчальних закладів на Україні: нові
реалії індустріального суспільства потребували кваліфікованих, високоосвічених кадрів. І слід зазначити, що у
витоків багатьох інститутів стояли саме викладачі Київського університету, який, таким чином “є Alma Mater”
не тільки для своїх вихованців, а й для багатьох (якщо не більшості) українських вищих навчальних закладів,
становлення і розвиток яких так чи інакше пов’язані з Шевченківським університетом”

Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури: Матеріали наук.-теорет.
конференції, присвяченої 165-річчю ун-ту. – К., 1999. – С.48.

.

Так, Національний аграрний університет, хоча і бере свій початок від сільськогосподарського відділення
Київського політехнічного інституту, не зміг би повноцінно розвиватися без підтримки Київського університету.
І це цілком закономірно, з огляду на високий рівень розвитку агробіологічної науки, що мав місце на рубежі ХIХ
– початку ХХ століття в університеті. Багато фундаторів цієї науки плідно працювали в навчальних закладах, які




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel