Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « УГРУПОВАННЯ ВИТРАТ ПО ФУНКЦІЯХ КЕРУВАННЯ» (ID:10087)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   11 кб.

— гарантійне обслуговування покупців;

— надання знижок (дисконту) покупцям тощо.

Загальна побудова обліку затрат по продажу (збуту, реалізації) товарів підприємствами оптової торгівлі
аналогічна обліку затрат по продажу готової продукції виробничими підприємствами. На першому етапі
обліковуються затрати за елементами (та для внутрішньогосподарських потреб за статтями або іншими
показниками). На другому затрати списуються на результати комерційної діяльності.

До адміністративних затрат підприємств комерційної діяльності належать затрати, які мають
загальногосподарський характер та пов'язані з управлінням та обслуговуванням торгового підприємства. До таких
затрат належать:

— затрати на утримання адміністративного персоналу (з оплати праці, соціального страхування, пенсійного
забезпечення, підготовка та перепідготовка кадрів адміністративного характеру, різні додаткові виплати по
роботі);

— оренда, амортизація, страхування, ремонт, утримання основних засобів, адміністративного характеру, податки
по цим об'єктам, комунальні послуги, охорона тощо;

— затрати на дослідження та розробки;

— гонорари за професійні послуги, юридичні, аудиторські оцінки майна, медичні тощо;

— затрати на зв'язок (поштові, телефонні, телеграфні, телекс, факс тощо);

— амортизація нематеріальних активів;

— затрати на реєстрацію акцій;

— затрати на проведення річних зборів;

— винагорода директорам;

— представницькі затрати;

— затрати на створення резерву сумнівних боргів;

— організаційні затрати;

— інші адміністративні затрати;

— непродуктивні затрати (втрати від простоїв, штрафи, санкції за господарськими договорами, проценти за
прострочені кредити тощо).

Загальна побудова обліку затрат адміністративного характеру підприємств оптової торгівлі аналогічна обліку
затрат таких затрат на промислових підприємствах.

На першому етапі обліковуються затрати за елементами (та для внутрішньогосподарської потреби за іншими
ознаками показниками). На другому — затрати списуються на результати комерційної діяльності.

Товарні втрати можливі під час транспортування, приймання, зберігання і відпуску товарів, їх поділяють на
нормовані і ненормовані. До нормованих належать природні втрати, а також втрати від бою і лому товарів у межах
установлених норм. Ненормовані втрати — це нестачі та інші втрати товарів понад установлені норми. Норми
природних втрат є граничними і застосовуються лише в тому разі, коли під час приймання товарів або
інвентаризації виявиться їх нестача. Якщо нестачі немає, норми втрат не застосовуються Природні втрати
відображаються по-різному залежно від того, коли виявлена нестача товарів — під час їх приймання або
інвентаризації на складі.

Нестача товарів, виявлена під час приймання вантажу від залізничної станції (пристані), оформлюється
комерційним актом, на підставі якого робиться запис:

Дебет рахунка «Товари» — на вартість товарів, які фактично надійшли

Дебет рахунка «Затрати діяльності» — на суму нестачі товарів у межах норм природних втрат

Дебет рахунка «Розрахунки за претензіями» — на суму нестачі понад норми втрат, яка підлягає стягненню з
транспортної організації або постачальника

Дебет рахунка «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку» — на суму нестачі понад норми і псування
товарів з вини посадових осіб торговельного підприємства (експедиторів тощо)

Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» — на суму прийнятих до сплати розрахункових
документів постачальника.

Нестача товарів, виявлена під час інвентаризації на оптових складах, у межах норм природних втрат відноситься
до затрат. Проте для рівномірного відображення у витратах нормованих втрат щомісяця може створюватися резерв
на природні втрати в плановому розмірі. Створення резерву відображається записом:

Дебет рахунка «Затрати діяльності»

Кредит рахунка «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Фактично виявлена у результаті інвентаризації нестача в межах норм природних втрат списується за рахунок
резерву записом:

Дебет рахунка «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» — на купівельну вартість товарів

Дебет рахунка «Торгова націнка» — на суму торговельної знижки (націнки)

Кредит рахунка «Товари» — на вартість товарів за продажними цінами.

Після кожної інвентаризації рахунок «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» у межах резерву на природні
втрати має закриватися: зайва нарахована сума резерву сторнується, а недостатня - до нараховується з
віднесенням на затрати комерційної діяльності.

Нестачі товарів понад норми природних втрат відносяться на винних посадових осіб, а в разі, коли конкретних
винуватців встановити не можна, списуються.

До затвердження керівником акта про результати інвентаризації робиться запис:

Дебет рахунка «Нестачі і втрати від псування цінностей» — на купівельну вартість недостаючих товарів (продажна
ціна — за відкиданням торговельних націнок і знижок)

Дебет рахунка «Торговельна націнка» — на суму торговельних націнок і знижок на ці товари

Кредит рахунка «Товари» — на вартість товарів за продажними цінами.

Після затвердження керівником акта нестачі товарів за цінами списують на винних осіб запасом:

Дебет рахунка «Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків»

Кредит рахунка «Нестачі і втрати від псування цінностей».

Розмір заподіяних торговельному підприємству збитків* що підлягають відшкодуванню матеріально відповідальними
особами, визначається згідно з законодавчими актами.

3 ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО ВИПУСК НОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Формування ринкових відносин в Україні і загострення конкуренції товаровиробників вимагають нових підходів до
калькулювання собівартості продукції і ціноутворення. Істотні можливості для удосконалення обліку й аналізу
витрат відкриває система "директ-костинг", що досить поширена на Заході. Ця система базується на чіткому
розподілі витрат на перемінні і постійні, а також на відповідному відношенні до них. Зокрема, у собівартість
продукції включаються тільки перемінні витрати, що є функцією обсягу виробничої діяльності, а постійні
витрати, що є функцією часу, враховуються окремо і списуються безпосередньо на результати діяльності
підприємства.

Шляхом порівняння виторгу від реалізації продукції із сумою перемінних витрат на її виробництво і збут (тобто
з так називаною обмеженою собівартістю) визначається маржинальний доход величина якого повинна покрити суму
постійних витрат і дати визначений прибуток підприємств

Широке поширення "директ-костинга" на Заході порозумівається не стільки бажанням скоротити кількість статей
витрат, що підлягають обліку і розподілу (хоча в умовах стрімкого зростання обсягів облікової інформації це
досить істотна мотивація), скільки необхідністю виявити виробу з найвищою рентабельністю, для того щоб
переключитися на їхнє виробництво. Мова йде про те, що в умовах "директ-костинга" більш виразно виявляється
різна рентабельність виробів, оскільки різниця між продажними цінами й обмеженою собівартістю не затушовується
внаслідок списання постійних витрат на собівартість конкретних виробів. Вважається, що постійні витрати слабко
зв'язані із собівартістю окремих видів продукції. Більш того, таку зв'язок у більшості випадків узагалі
неможливо установити, тому розподіл цих витрат пропорційно умовним базам (як це традиційно робиться при
калькулюванні повної собівартості продукції) приводить до істотного перекручування собівартості окремих видів
продукції і, відповідно, визначення їхньої дійсної рентабельності.

У зв'язку з цим обмеження собівартості продукції тільки перемінними витратами (і, можливо, частиною так званих
прямих постійних витрат, що характерно для розвитого директ - костинга, що на Заході більш розповсюджений у
порівнянні з простим варіантом) може стати корисним в Україні.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel