Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Американський досвід подолання економічних криз: мозговий штурм Рузвельта, рейганоміка » (ID:10083)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       8 стр.
Размер в архиве:   41 кб.

захист багатих людей від зазіхань з боку держави, в тому числі і від оподаткування. Саме у високих податках на
багатих прихильники економіки пропозиції вбачають причину інфляції і безробіття. Інфляція, на думку, ідеологів
економіки пропозиції виникає тому, що зростання видатків, пов’язаних з регулюючим впливом держави, призводить
до зростання цін на товари, оскільки капіталісти включають ці видатки до своїх видатків виробництва.
Безробіття, згідно економіки пропозиції, пояснюється тим, що високі податки стримують інвестиційний процес, не
дають можливості виробництву розширюватися і до того ж зменшують прагнення людей працювати. Тільки за
допомогою різкого зниження податків можна, на думку ідеологів економіки пропозиції, стимулювати збільшення
інвестицій, а це призведе до підвищення темпів зростання економіки, створить додаткові робочі місця і в
кінцевому підсумку покращить становище бідних.

Основний принцип економіки пропозиції зводиться, як підкреслює провідний ідеолог “рейганоміки” Г. Гілдер до
“надання привілеїв тим, хто забезпечує економічний добробут”

Гилдер Г. Бедность и богатство / Неоконсерватизм в странах Запада. – М., 1983. – С.11. .

Теоретики економіки пропозиції стверджують, що держава різними методами (і насамперед за допомогою податкової
політики) впливає на обсяг дійсно отримуваних людьми прибутків, впливає на поведінку людей, їх схильність до
роботи. В цьому теоретичному посиланні основа скорочення соціальних видатків рейганівської адміністрації.

Оскільки програма оздоровлення американської економіки, що була висунута адміністрацією Р. Рейгана базувалася
на установках і принципах економіки пропозиції, вона включила в себе наступні основні положення:

Зменшення податків на корпорації і особистих подохідних податків.

Скорочення видаткової частини бюджету за рахунок різкого згортання соціальних програм.

Проведення жорсткої грошової політики з метою встановлення контролю над інфляцією.

Різке послаблення регулюючої діяльності держави, особливо в таких сферах, як охорона навколишнього
середовища, забезпечення безпеки робочих на підприємствах, додержання стандартів по відношенню до якості
продукції і т.д.

Саме соціальні аспекти економічної програми Рейгана викликали найбільшу критику на адресу його адміністрації.

На думку опозиційного до рейганоміки американського економіста Р. Лекачмена ця програма “настільки ж
неймовірна за своїми економічними основами, наскільки несправедлива по соціальному змісту”

Цит. по: Кондратьева Т.С. Экономическая политика республиканской администрации / «Рейганомика»: теория и
практика. – С.11. . Ще більш категоричну оцінку дав “рейганоміці” німецький (західнонімецький) політолог П.
Шульце: “рейганоміка” має на меті покінчити з державною відповідальністю за бідних, старих і непрацездатних,
вона виступає за радикальний демонтаж соціальних програм”

Цит. по: Западно-немецкая печать о «рейганомике». – реф., авт.-сост. Поряжный С.И. / «Рейганомика»: теория и
практика. – С.22. .

Іншим негативним моментом, на котрому акцентували свою увагу противники “рейганоміки” став бюджетний дефіцит.
Основний ідейний супротивник Рейгана, претендент на посаду президента від демократичної партії У. Мондейл у
своїй програмі передбачав різке скорочення бюджетного дефіциту. Для цього У. Мондейл пропонував знизити
військові витрати і збільшити податки. У. Мондейл вважав за доцільне скасувати зміни, що їх вніс в податкову
систему Р. Рейган, відновити прогресивну податкову систему по відношенню до особистих подохідних податків. На
його думку це дало б можливість перекласти на плечі багатих наслідки збільшення податків в майбутньому. З усіх
статей федерального бюджету демократи планували піддати скороченню насамперед військові видатки. У. Мондейл
виступав з пропозицію обмежити збільшення військових видатків 4-5-ма відсотками на рік (з урахуванням
інфляції).

Альтернативний “рейганоміці” варіант розвитку Сполучених Штатів запропонований в загальних рисах У. Мондейлом
(розроблений консультантом Мондейла професором Гарвардського університету Р. Рейгпрофом) базується на принципа
економічної течії, яка відома під загальною назвою “промислова політика”. Крім вже зазначених напрямків
економічного розвитку промислова політика передбачає співробітництво між підприємцями і найманими працівниками
на основі взаємних поступок і компромісів (роль держави в даному випадку зводиться до регулювання цього
співробітництва на рівні законодавчої і виконавчої влади); допомога дрібному і середньому бізнесу (надання
пільгових кредитів, покращення інвестиційного клімату, сприятлива податкова політика).

Ці ідеї значною мірою знайшли свій відбиток у політиці, що проводилася у 80-х роках у Японії і Західній
Європі, в той час як у Сполучених Штатах домінуючою тенденцією внутрішньої політики стала заснована на
принципах економіки пропозиції “рейганоміка”.


2.3. Антикризові заходи адміністрації президента Рейгана

У ході виборчої кампанії 1980 року перемогу здобули республіканці, що висунули на посаду президента
екс-губернатора Каліфорнії Р. Рейгана, який мав імідж крайнього консерватора і був прихильником перегляду
традиційних методів державно-монополістичного регулювання. Вже у першій президентській промові Р. Рейгана
прозвучала фраза, що стала програмною для правління республіканської партії у 80-х роках: “Уряд не може
вирішувати проблеми. Уряд здатний лише їх створювати”

Цит. по: Язьков Е.Ф. История новейшего времени стран Европы и Америки: 1945-1990. – М., 1993. – С.294. .

Консервативні погляди адміністрації республіканців вже в 1981 р. втілилися у законі про оздоровлення економіки
за допомогою податкової реформи. Цей акт передбачав скорочення видаткової частини бюджету до 1988 р. на 270
млрд. дол. і зменшення податкових надходжень у бюджет до 18,2% ВНП. Логічним

продовженням даного закону став податковий акт 1986 р, по якому максимальні ставки оподатковування були
знижені до 28% (у 1980 р. вони доходили до 50%), а число ставок зменшилося з 14 до 3. Отже, прогресивна
шкала оподатковування

практично замінялася пропорційною. На основі закону 1981 р. були проведені скорочення соціальних витрат. До
середини 80-х років їхня частка у валовому

національному продукті складала біля 17%, тоді як десятиліттям раніше вона перевищувала 20% Помітно зменшилися
федеральні виплати по програмах грошової і продовольчої допомоги малозабезпеченим. Збільшилися страхові
відрахування з заробітної плати трудящих, що розглядалися як перший крок на шляху до консервативної реформи
системи соціального забезпечення.

У січні 1982 р. адміністрація Р. Рейгана деталізувала свій підхід до соціального політики. Проголосивши
концепцію “нового федералізму” (тобто відродивши гасло Р. Никсона, висунуте у 1969 р.), вона підтверджувала,
що централізоване державне втручання в суспільні відносини перейшло «розумні межі», породжує дефіцити бюджету
й інфляцію, що воно в принципі порочно, тому що федеральний уряд не в змозі адекватно враховувати специфіку
соціальних проблем і оперативно знаходити ефективні шляхи вирішення кожної із них. У зв'язку з цим
республіканська адміністрація проголосила необхідність дефедералізації соціальної політики, запропонувавши
анулювати біля 150 і передати в руки місцевої влади ще 43 соціальні програми, включаючи всі програми допомоги.
Заходи адміністрації Р. Рейгана в галузі соціальної політики викликали широку опозицію. Скорочення соціальних
програм стало улюбленою темою радянської антиамериканської пропаганди: “Аналіз бюджетної програми, висунутої
республіканською адміністрацією, дозволяє з усією впевненістю стверджувати, що перед нами – один з найбільш
мілітаристських, антинародних бюджетних проектів за всю післявоєнну історію США”

Кондратьева Т.С. Промышленная политика в США. – М., 1986. – С.12. .

Водночас адміністрація Р. Рейгана не змогла цілком реалізувати свої консервативні цілі в соціально-економічній
сфері. З другої половини 1981 р. спробам Білого дому демонтувати сформовану в країні систему
державно-монополістичного регулювання стали чинити опір широкі прошарки американських найманих працівників,
чия крайня занепокоєність падінням життєвого рівня вже не могла не враховуватися конгресом США. Крім того,
домагаючись військової переваги над СРСР, Сполучені Штати різко розширили військові програми. До середини 80-х
років військові витрати США досягли майже 300 млрд. дол., що склало 6,4% валового національного продукту.

Це призвело до того, що адміністрація Р. Рейгана в першій половині 80-х років не тільки не змогла вирішити
проблему збалансування бюджету, але ще більш збільшила її: дефіцит федеральної скарбниці, що вимірювався в
1981 р. 57,9 млрд. дол., склав у 1986 р. уже 223 млрд. Зростання бюджетного дефіциту супроводжувався
збільшенням державного боргу США. До середини 80-х років його сукупний обсяг складав 1,6-1,8 трлн. дол., тобто
досягав майже половини ВНП, а до 1988-1989 р. ця цифра зросла до астрономічного рівня в 2,8 трлн. дол.

Урядова практика подорожчання кредиту, що виражалася в підтримці високих дисконтних ставок силами федеральної
резервної системи, сприяла тому, що американські банки ставали вигідними об'єктами вкладення японського і
західноєвропейського капіталу.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel