Реклама


Замовити реферат


От партнёров

Интересное
загрузка...

Счетчики
Rambler's Top100

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!

Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Шукаєте реферат - просто зайдіть на Рефсмаркет!

Тема: « Американський досвід подолання економічних криз: мозговий штурм Рузвельта, рейганоміка » (ID:10083)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       8 стр.
Размер в архиве:   41 кб.

суспільних інтересів.

З цього робився зовні досить логічний висновок: американська економіка має достатні регенеративні можливості,
але потребують змін дії державних управлінських органів. Потрібна корекція, а не революційна зміна системи.
Здійснити її можна в зрілій американській економіці на основі тіснішого співробітництва уряду з бізнесом,
створивши для цього відповідні інститути і структури, що взяли б на себе в умовах "Великої депресії" ефективне
виконання регулюючої та прогресивно організуючої функцій суспільного поступу, які за докризових часів
традиційно виконувала в американському суспільстві конкуренція.

Видозмінені владні структури мали діяти в напрямі досягнення балансу в національній економіці, втручаючись у
разі необхідності в колись суто індивідуальну сферу інвестування, виробництва та ціноутворення.

Президент усвідомив, що розрахунок на здоровий глузд лідерів бізнесу не тільки перестав спрацьовувати, але й
багато в чому спонукав неминучість "Великої депресії". До того ж перебіг подій, пов'язаних з депресією,
переконував, що неорганізована маса, в яку за певних умов перетворюються інди-відуми, в кризовій ситуації
неспроможна самостійно подолати розруху. Таке переосмислення привело президента до думки про необхідність
серйозних змін правового характеру без радикального втручання в системні характеристики держави і
суспільства.

Таким чином було реформовано, але не знищено фундамент, на якому стояло і розвивалося американське суспільство
упродовж 150 років. Сам Рузвельт ніколи не вважав цей фундамент зруйнованим. Бувши прихильником "реставрації",
президент вважав за необхідне відмовитись від гіпертрофованої уяви "чистих" лібералів, які виходили з
"концепції індивідуалізму як чогось даного, речі в собі, а свободи — як заздалегідь виготовленого володіння
особистості, якій слід тільки усунути зовнішні обмеження, щоб проявити себе”

Dewey J. The Future of Liberalism. – In: New Deal Thought. Ed. By H. Zinn. – Indeanopolis. – 1966. – P.30. .
Життя спростувало цей традиційний ліберальний підхід, реалії “Великої депресії” вимагали нового підходу до
визначення ролі держави в економічному житті. Рузвельт “аж ніяк не бувши філософом, напевне, мимоволі зайнявся
ревізією лібералізму, передусім відкинувши метафізичну запрограмованість суспільного розвитку”

Коломойцев В.Е. 100 днів президента Ф.Д. Рузвельта. – К., 1997. – С.17. . Тим паче що в Європі, де зародилася
ця ідеологія і філософія, на той час науковці і політики схилялися до того, що для кращого використання
потенціалу суспільства вільного ринку і ліберальної демократії потрібна більша активність уряду.

Керуючись цим, одразу після обрання президентом Рузвельт вирішив втілити в життя ідеї урядового регулювання і
планування, наведення дисципліни і впровадження контролю. В самих Сполучених Штатах до того ж існував деякий
попередній досвід. Так, ще 1887 року була створена Комісія з торгівлі між штатами, а в 1914 році — Федеральна
торговельна комісія, що "значною мірою були автономними, включаючи такі квазіюридичні функції, як видача
ліцензій"

Mintz M., Cohen J.S. The Regulatory Agences. – In: Dilemmas of Democracy. Readings in American Goverment. Ed.
by P. Collier. – New York, 1976. – P.183. .

Рузвельтові імпонував і такий новий принцип філософії лібералізму, як необхідність сприяти раціоналізації
природного права людини послуговуватися свободами, використовуючи індивідуальні якості людей на спільне благо.
Таким чином виникла ідея, що різні державні органи та соціальні інститути (типу національного ринку)
потребують запровадження жорсткіших, ніж це було до 30-х років, законодавчих рамок. На час приходу до влади
Рузвельт був переконаний, що держава здатна і мусить відігравати позитивну роль в економічному житті за
наявності відповідного правового поля. Все це в комплексі і дало такий висновок: “Уряд мусить посилити
суспільство первісну функцію – захист суспільства”

The Liberal Tradition in American Thought. Ed. by W.E. Volkommer. – New York. – 1969. – P.222.

. За чотири роки депресії стало ясно, що вільно-ринкові механізми у своєму чистому вигляді нездатні захистити
особистість, тобто перестали виконувати основну свою функцію, покладену на них Конституцією США. “Настав час
певним чином модернізувати притаманну американському варіантові лібералізму концепцію соціального дарвінізму”

Коломойцев В.Е. 100 днів президента Ф.Д. Рузвельта. – К., 1997. – С.18-19. .

На думку Рузвельта, американці залишилися незмінними, але повністю змінилось зовнішнє середовище. А тому слід
було вплинути на нього через прийняття цілої низки нових законодавчих актів і постанов.

В аналітичних оцінках "Нового курсу" особливо важливо враховувати теоретичні аспекти, покладені в основу його
ініціації та організації. Хоча Ф.Д.Рузвельт часто керувався інтуїтивним баченням, а також брав до уваги
ситуативні пропозиції свого найближчого оточення, можна стверджувати, що цей президент, швидше всього
мимоволі, започаткував практичне використання наукової теорії менеджменту в її сучасному розумінні. Сам
Рузвельт може і не був геніальним управлінцем, але він оточив себе кваліфікованими і досвідченими
спеціалістами, і що, найголовніше, уважно вислуховував і аналізував їх поради, уникаючи волюнтаристських
рішень. Переважна більшість їх рекомендацій вилилася в спробу надати нового подиху ідеології ліберальної
демократії паралельно з запровадженням у життя незвичних для американського суспільства елементів державного
регулювання і планування.

Відчуваючи необхідність в інтелектуальній підтримці, Рузвельт попросив групу університетських професорів
допомогти у виробітку загальнонаціональної програми порятунку. У цій групі відразу виділилися Раймонд Молі і
Сем Розенман.

Попередні претенденти на американський політичний Олімп нерідко створювали свої «військові ради», але головну
роль у них завжди грали бізнесмени - промисловці і фінансисти. Така була природа американської
соціально-політичної системи. Вперше після Джеферсона Рузвельт звернувся до іншого середовища - поставив на
інтелектуалів. До цього він прийшов не відразу, навіть він, випускник Гарварда, із працею переборював
американський скептицизм у відношенні «яйцеголових» представників професорського середовища. Спочатку його
відштовхувалася багатослівність університетських світила, їхній педантизм, безкінечне теоретизування,
відірваність від реального життя, нерідко необгрунований ідеалізм. Але згодом він зрозумів, що менеджери
компаній, що досягли успіху в цехах і на ринку, ігнорують головне - соціальний, людське вимір. “Рузвельт
приходив до висновку, що університетська еліта при усій своїй відірваності від багатьох практичних питань несе
живлюще критичне зерно, що у союзі з чесним політиком неминуче дадуть плідні сход”

Уткин А.И. Рузвельт. – М., 2000. – С.94. . Він досить рано усвідомив, що незалежні ідеї можна одержати тільки
з академічного товариства.

Головним джерелом рекрутування яскравих академічних особистостей став Колумбійський університет, розташований
у самому центрі Манхетену. Блискучі розуми відзначились в самих різних сферах. Професор Молі був фахівцем з
карного права, Рекс Тагвел - експертом по сільському господарству. Адольф Берль вивчав зміни в економічній
системі країни. Про існування цього «мозкового тресту» (так назвала групу радників Рузвельта газета «Нью-Йорк
таймс») далеко не усім було відомо, оскільки Рузвельт побоювався, що знаходиться під впливом безвідповідальних
радикалів. “Не афішуючи союзу політики і науки, вони насолоджувалися товариством один одного. Рузвельту
подобалося чути свіжі ідеї, а професурі імпонувало бути покликаною і значимою, бути відповідальною - давати
поради в час національної кризи”

Уткин А.И. Рузвельт. – М., 2000. – С.95. . Рузвельт був уважним і вдячним слухачем, він не любив виказувати
відкритого скепсису по відношенню до почутих думок, хоч і не завжди погоджувався з ними. В “мозковому тресті”
кожен мав право висловлювати свою думку, хоч би якою фантастичною вона не була. В теорії менеджменту такий
порядок обговорення і прийняття рішень отримав назву “мозкового штурму”.

Метод мозкового штурму з’явився в 30-х роках в США. В загальному значенні мозковий штурм – це метод
активізації творчого мислення, що полягає в послідовному висуванні ідей розв’язання проблеми з подальшим
змістовним аналізом цих ідей з метою вироблення найбільш прийнятного варіанту вирішення поставленої задачі.
Автором методу вважається співвласник великої рекламної компанії А. Осборн, що розробив метод мозкового штурму
прагнучи максимально підвищити результативність творчої активності своїх працівників. “Чому б, - пише А.
Осборн, - не поділити кожну проблему таким чином, щоб одна частина досвідчених експертів піклувалася б про
відшукування фактів, тоді як творчі консультанти зосередилися б лише на висуванні однієї ідеї за іншою”

Цит. по: Кудрявцев А. Маркетологи в поиске нового. Методы поддержки процесса поиска новых идей (Метод
мозгового штурма) // Практический маркетинг. – 1999. - №6. – С.17. . За часів Рузвельта метод ще не отримав
довершеного наукового обгрунтування (це було здійснено лише у 1953 році з виходом книги А. Осборна “Керована
уява: принципи і процедури творчого мислення”), але використання методу мозкового штурму командою Рузвельта
дало досить плідні результати.

Засідання “мозкового тресту” розпочалися в період губернаторства Ф. Рузвельта. Засідання “тресту” зазвичай
відбувалися в Олбені. Приїжджали поїздом до вечері.




загрузка...
© 2007-2018 Банк рефератів | редизайн:bogoiskatel